Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2015 року задоволено позовні вимоги військового прокурора Київського гарнізону до товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення штрафних санкцій у розмірі 696 000,00 гривень (справа №904/7885/15).
Позов у вказаній справі подано військовим прокурором в інтересах держави в особі: Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної гвардії України, військової частини Національної гвардії України.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що між військовою частиною та товариством з обмеженою відповідальністю був укладений договір, відповідно до умов якого ТОВ зобов’язувався поставити військовій частині товар – черевики чоловічі з високими берцями для військовослужбовців.
Відповідно до укладеного договору вартість товару становила 3 480 000,00 гривень. Зазначені кошти військовою частиною були перераховані на рахунок відповідача.
Також, договором передбачено, що у разі поставки недоброякісного товару товариство з обмеженою відповідальністю зобов’язане сплатити військовій частині штраф у розмірі 20% вартості недоброякісного товару.
Висновками про результати оцінки відповідності черевиків чоловічих з високими берцями для військовослужбовців встановлено, що поставлений відповідачем товар не відповідає вимогам нормативних актів, тобто, є неякісним.
В зв’язку з наведеним, прокурор нарахував та просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 696 000,00 гривень, що складає 20% вартості недоброякісного товару.
Враховуючи наведені обставини справи, господарський суд Дніпропетровської області 20 жовтня 2015 року прийняв рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю на користь військової частини штрафу у розмірі 696 000,00 гривень.
Вказане рішення набрало законної сили у відповідності з положеннями Господарського процесуального кодексу України та не оскаржувалось в апеляційному і касаційному порядках.
Також, господарським судом Дніпропетровської області було повернуто у державну власність майно військового шпиталю.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18 травня 2015 року по справі №904/2552/15 були задоволені позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Звертаючись з позовом, позивач просив суд витребувати з чужого незаконного володіння відповідачів у державну власність нерухоме майно – будівлі та споруди Дніпропетровського військового шпиталю.
В ході розгляду справи, господарським судом встановлено, що під час відчуження спірного майна були порушені вимоги законодавства, яким врегульовані питання реалізації військового майна Збройних Сил України, а саме, майно було відчужено не уповноваженою на це особою та без згоди держави, яка є власником цього майна.
Враховуючи наведене, господарський суд Дніпропетровської області задовольнив позовні вимоги в повному обсязі та витребував в державну власність нерухоме майно – будівлі та споруди Дніпропетровського військового шпиталю.
19 жовтня 2015 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд своєю постановою залишив без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області у вказаній справі.
А ще, господарський суд Дніпропетровської області залишив у державній власності приміщення дитячого садка.
До господарського суду Дніпропетровської області звернулось приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями (Особа_1) з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області з вимогою про визнання за ним права власності на нежитлові приміщення – дитячий садок та їдальню (справа №904/1789/13-г).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в 1993 році в процесі приватизації державного майна між Фондом державного майна України та організацією орендарів (Особа_2) укладено договір купівлі-продажу державного майна.
Позивач зазначив, що на підставі вказаного договору він, як правонаступник організації орендарів (Особа_2), є власником цілісного майнового комплексу, а також об’єктів соціально-побутового призначення, зокрема, дитячого садка та їдальні, що були передані організації орендарів (Особа_2) безоплатно відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств".
Розглядаючи справу, господарський суд Дніпропетровської області встановив, що на момент приватизації дитсадок та їдальня були передані позивачу безоплатно у користування і не увійшли до його статутного фонду, як об’єкти соціально-побутового призначення, в зв’язку з чим, у позивача не виникло право власності на спірні об’єкти нерухомого майна за наслідками приватизації.
На підставі викладеного, суд своїм рішенням від 24 грудня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі.
За результатами перегляду в апеляційній та касаційній інстанціях зазначене вище рішення залишено без змін.
Огляд підготовлено за інформацією прес-секретаря господарського суду
Дніпропетровської області
Прес-центр судової влади
_03_03.png)
