На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення Вищої ради правосуддя № 2496/0/15-19, ухваленого 17 вересня 2019 року, про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» (реєстраційний № 1066 від 29 серпня 2019 року), внесеного на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи народними депутатами України Фроловим П.В., Шуляк О.О., Безгіним В.Ю., Підласою Р.А., Безуглою М.В.
Законопроектом № 1066 пропонується внесення змін до законів України «Про центральні органи виконавчої влади», «Про Кабінет Міністрів України», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», «Про державну службу».
Зокрема, у статті 51 Закону України «Про державну службу» в редакції законопроекту № 1066 пропонується з метою встановлення розмірів посадових окладів поділити державні органи, у тому числі Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди та Вищу раду правосуддя, за рівнями:
1) вищі органи державної влади, юрисдикція яких поширюється на всю територію України – Верховна Рада України, постійно діючий допоміжний орган, утворений Президентом України, Кабінет Міністрів України, Рада національної безпеки і оборони України, Рахункова палата України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди;
2) міністерства, інші державні органи та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, який встановлений законом, а також Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
У консультативному висновку, який направлено на розгляд Верховної Ради України, Вища рада правосуддя наголошує, що Велика хартія суддів, ухвалена за ініціативи Консультативної ради європейських суддів 17 листопада 2010 року, передбачає, що для забезпечення незалежності суддів у кожній державі створюється судова рада чи інший спеціалізований орган, незалежний від законодавчої та виконавчої влади, наділений широкими повноваженнями з усіх питань щодо статусу суддів, а також щодо організації, функціонування та репутації судових інституцій. До складу ради входять або винятково судді, або більшість складу ради становлять судді, обрані іншими суддями.
Вища рада правосуддя розпочала свою діяльність у січні 2017 року як незалежний конституційний орган суддівського врядування, який відіграє ключову роль у забезпеченні незалежності, безсторонності, доброчесності та професіоналізму суддів. Слід зазначити про істотний обсяг роботи, покладеної на Вищу раду правосуддя після її створення.
Норми, які визначають статус Вищої ради правосуддя, включені до розділу VIII «Правосуддя» Конституції України.
Так, згідно зі статтею 131 Конституції України до повноважень Вищої ради правосуддя належать:
1) внесення подання про призначення судді на посаду;
2) ухвалення рішень стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;
3) розгляд скарг на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;
4) ухвалення рішень про звільнення судді з посади;
5) надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою;
6) ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;
7) вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів;
8) ухвалення рішень про переведення судді з одного суду до іншого;
9) здійснення інших повноважень, визначених цією Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя згідно із частиною першою статті 2 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначаються Конституцією України, цим Законом та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Вища рада правосуддя є важливим чинником у становленні демократичної судової влади в Україні, реалізації судової реформи, забезпеченні незалежності судів і суддів, впровадженні міжнародних стандартів при формуванні судового корпусу, а в підсумку – забезпеченні права громадян на справедливий судовий захист та верховенства права.
У Висновку № 10 (2007) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо судової ради на службі суспільства зазначено, що судова рада повинна також становити собою автономний орган судової влади, що уможливлює здійснення індивідуальними суддями своїх функцій незалежно від будь-якого контролю з боку виконавчої і законодавчої влади та без неправомірного тиску зсередини судової системи.
Слід визначити відносини між судовою радою та міністром юстиції, главою держави та Парламентом. Крім того, з огляду на те, що судова рада не належить до ієрархії судової системи і не може як така приймати рішення щодо суті справ, слід обережно ставитися до відносин із судами та, особливо, суддями.
З огляду на вказані повноваження Вища рада правосуддя бере участь у формуванні суддівського корпусу Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів, може притягувати суддів цих судів до дисциплінарної відповідальності, звільняти їх з посад.
Стаття 131 Конституції України передбачає, у тому числі, що до складу Вищої ради правосуддя входить за посадою Голова Верховного Суду. Крім того, відповідно до статті 130 Конституції України у Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Змінами, закладеними у законопроект №1066, Вища рада правосуддя, яка є конституційним органом нарівні з іншими вищими органами державної влади, діяльність яких визначена Конституцією України, прирівнюється до міністерств та інших державних органів, які є лише складовою виконавчої влади та підконтрольні Кабінету Міністрів України.
Законодавець фактично змінює правовий статус Вищої ради правосуддя та знижує її статус порівняно з Верховним Судом та вищими спеціалізованими судами, участь у формуванні яких бере саме Вища рада правосуддя.
Вказане не відповідає Конституції України та стандартам Ради Європи.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Частина третя статті 22 Конституції України визначає, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Нагадаємо, що відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.
Інші питання, порушені у законопроекті № 1066, не належать до повноважень Вищої ради правосуддя, а отже, в цьому висновку не розглядаються.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя запропонувала Верховній Раді України врахувати зазначені вище застереження під час опрацювання законопроекту № 1066.
Прес-центр судової влади України
_03_03.png)
