ДО УВАГИ МЕШКАНЦІВ КАЛЬМІСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА МАРІУПОЛЯ, ЯКІ ПОСТІЙНО ПРОЖИВАЮТЬ НА ТЕРИТОРІЇ РАЙОНУ

ЧАСТО ВИНИКАЮЧІ ПИТАННЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКУ
ПРИСЯЖНИХ В УКРАЇНІ ТА ТИПОВІ ВІДПОВІДІ НА НИХ
для використання операторами зв’язку у разі їх надходження від громадян
за телефонними лініями на номер ДСАУ 0 800 501 492

ПИТАННЯ

ВІДПОВІДІ

Вимоги до присяжних

Хто такий присяжний?

Присяжними є громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя. Відповідно до ч.1 ст. 63 Закону України «Про судострій та статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Хто може бути присяжним?

Присяжним може бути громадянин

України, який:

-   досяг тридцятирічного віку

-   постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом.

(ст. 65 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»)

У яких судах до розгляду справ залучаються присяжні?

Суд присяжних формується при окружних загальних судах (ч.2. ст. 383

Кримінального процесуального кодексу України)

З якого віку особа може бути присяжним?

Відповідно до ч. 1 ст. 65 ЗУ «Про судоустрій та стаус суддів» присяжним може бути громадянин України, який досяг 30-річного віку.

Чи має значення місце проживання особи, яка бажає стати присяжним?

Так, особа повинна постійно проживати на території, на яку поширюється юрисдикція

відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом. (ч. 1 ст. 65

Закону України «Про судоустрій та статус суддів»)

Які існують обмеження на включення до списку присяжних?

Відповідно до ч. 2 ст. 65 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»

НЕ можуть включатися до списку присяжних особи:

1)                   визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2)   які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;

3)     які мають незняту чи непогашену судимість;

4)    на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

5)  які досягли шістдесяти п'яти років;

6)  які не володіють державною мовою.

Хто за посадою не може бути присяжним?

Не можуть бути присяжними:

Народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя (п.4 ч. 2 ст. 65 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»)

Чи може не працевлаштована особа бути присяжним?

Так, може.Закон не передбачає вимог щодо наявності чи відсутності місця роботи для кандидатів у присяжні,

Чи може пенсіонер бути присяжним?

Так, якщо він/вона не досягли віку 65 років.

Чи може бути присяжним іноземець або особа без громадянства?

Ні, відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» присяжним можуть бути тільки

громадяни України.

Добір присяжних

Куди необхідно звернутись особі, яка бажає бути включеною до списку присяжних?

Особі необхідно звернутись у відповідну місцеву раду за місцем проживання (реєстрації) і подати такі документи: заяву, копію паспорту, трудової книжки або пенсійного посвідчення.

Хто формує список присяжних?

Згідно з ст. 60 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», список присяжних формує і затверджує відповідна місцева рада.

На який період обирається присяжний?

Список присяжних затверджується на три роки і переглядається у разі необхідності заміни осіб, які вибули — до прикладу, через хворобу, декрет, досягнення віку (ч.4 ст. 64 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»).

Чи може присяжний за бажанням обрати суд, зокрема не за місцем проживання (реєстрації)?

Ні, не може.Відповідно до Закону особа повинна постійно проживати на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду. (ч. 1 ст. 65 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»)

До розгляду яких справ (проваджень) залучається судом присяжний?

Присяжний може бути залучений до участі у розгляді цивільної чи кримінальної справи.

У розгляді якої саме справі буде брати участь присяжний визначається автоматизованою системою документоообігу суду.

Хто визначає, яка кількість присяжних потрібна для кожного суду?

Кількість присяжних визначає територіальне управління Державної Судової Адміністрації базуючись на статистиці справ, до розгляду яких залучалися присяжні за минулі роки.

Чи можливий додатковий добір до затвердженого списку?

Так можливий, у разі необхідності список присяжних переглядається і можливо додаткове залучення нових присяжних за відповідною процедурою.

Хто перевіряє інформацію чи відповідає особа вимогам закону до кандидатури присяжного?

Первинні документи перевіряє відповідна рада (міська, районна) на предмет достовірності поданих особою інформації і документів. Пізніше рада затверджує список присяжних, впевнившись, що всі кандидати відповідають вимогам ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» .

Чи є певні обмеження на включення до списку присяжних за станом здоров'я?

Так, присяжними не можуть бути особи, які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного (п. 2 ч.2 ст. 65 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»).

Як присяжний повинен підтвердити, що він не має хронічних психічних чи інших захворювань, що перешкоджають виконанню обов'язків?

Підтвердженням є Довідка відповідного закладу Охорони здоров'я, про те що він не перебуває на обліку та не має психічних чи інших захворювань, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного. Тому присяжний повинен надати таку Довідку.

Чи може вплинути попередня судимість на бажання особи стати присяжним?

Особа, яка має не зняту чи непогашену судимість та на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення не може бути присяжним.

Як повинен кандидат у присяжні підтвердити зняту чи погашену судимість?

Підтвердженням є Довідка про відсутність судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України, яку видають територіальні сервісні центри МВС або Департамент інформатизації МВС.

Завдання, права, обов’язки та відповідальність присяжних

Яке завдання присяжного в суді?

Присяжний у складі суду разом із суддею здійснює правосуддя.

Чи потрібно присяжному володіти знаннями законодаства України?

Присяжним може бути особа з будь- якою освітою, професією чи діяльністю і від неї не вимагається знання законодавства

Яка роль присяжних у суді?

Присяжні спільно із суддею/суддями вирішують усі питання в ході судвого розгляду, окрім питання обрання, скасування або зміни запобіжного заходу (ч. 3 ст. 383, ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України)

З яких джерел присяжний може дізнатися про свої права та обов'язки?

Закон України «Про судоустрій та статус суддів» Глава 3 - передбачає права, обов'язки, гарантії присяжного.

Як часто присяжний залучається до участі у судових засіданнях?

Списки присяжних затверджуються ораганами місцевого самоврядування терміном на три роки.

Суд впродовж цього строку залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік або довше, коли таке зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю (ч.1 ст. 67 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»).

Які гарантії поширюються на присяжних?

На час виконання присяжними обов'язків по здійсненню правосуддя на них поширюються установлені законом гарантії незалежності і недоторканості суддів, за обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов'язків (ч.3 ст. 68 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»).

Чи захищені персональні дані особи, яка включена до списку присяжних?

Після затвердження списку присяжних, такий список передається до відповідного окружного суду, в тому числі в електронній формі. Інформацію, що міститься у зазначеному списку, не може бути використано для цілей, що не пов'язані із добором присяжних (ч.5 ст. 64 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»).

Чи можуть особу зобов'язати (змусити) бути присяжним?

Ні, оскільки це є правом особи бути присяжним і включення до списку відбувається тільки за її згодою.

Чи є присяжний суб'єктом корупційних діянь?

Так, на присяжних під час виконання ними обов'язків у суді поширюється дія підпункту «ґ» пункту 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» про обов'язок декларування та відповідальність за корупційні правопорушення.

Чи зобов'язаний присяжний заповнювати е-декларацію?

Оскільки статус присяжних є аналогічним статусу суддів і вони є суб’єктами е-декларування, тож і присяжні мають обов’язок подавати е- декларації

Чи проходить майбутній присяжний навчання та ознайомлення із нормами законодавства?

Присяжному не обов'язково знати законодавство України, як такого навчання не передбачено, але у судах проходить ознайомленння із правами, обов'язками та гарантіями присяжного.

Чи забезпечується захист та безпека присяжного під час виконання ним обов'язків?

Так, присяжному гарантується право на захист та безпеку. Крім того, за обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов'язків.

Винагорода присяжного

Чи винагороджується діяльність присяжних?

Так, відповідно до законодавства присяжний отримує винагороду (ЗУ

«Про судоустрій та статус суддів» ст. 68).

Який розмір винагороди присяжного?

Виплата винагороди присяжному нараховується, виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку визначеному ДСА (ч.1 ст. 68 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»). Табель обліку робочого часу веде секретар судового засідання.

Хто здійснює оплату роботи присяжного?

Виплата винагороди здійснюється відповідним територіальним управлінням ДСА на підставі письмової заяви присяжного за рахунок коштів бюджетної програми

на здійснення правосуддя.

Які документи потрібні для отримання винагороди присяжного?

1) Заява

2)  копія паспорту громадянина України

3)  облікова картка платника податків

Де отримує присяжний нараховані кошти (винагороду) за виконання обовязків у суді?

Перерахування коштів здійснюється на відкритий рахунок у банку, вказаний у заяві присяжного.

Як вираховується розмір винагороди присяжного?

На підставі табелю обліку робочого часу присяжного складається секретарем судового засідання за відповідний місяць, в якому відбувся розгляд справ/и за участю присяжного (кількість затрачених годин).

Ця інформація направляєтся в ДСА, де відбувається розрахунок винагороди.

ДТЮЧТ ПРИСЯЖНТ

ПИТАННЯ

ВІДПОВІДІ

Роль і завдання присяжного

До розгляду яких справ залучаються присяжні у цивільному судочинстві?

Суд (за участю одного судду і двох присяжних) розглядає в порядку окремого провадження ( справи про:

1)   обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

2)  визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

3)  усиновлення;

4)  надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

5)  примусову

госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

До розгляду яких справ залучаються присяжні у кримінальному судочинстві?

Участь присяжних передбачена лише у суді першої інстанції у справах щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі.

Такі справи за клопотанням обвинуваченого слухаються судом присяжних у складі двох професійних

суддів та трьох присяжних.-

Як ухвалюється вирок за участю присяжних?

Усі рішення, пов’язані із судовим розглядом, професійні судді та присяжні приймають спільно. Вирок ухвалюється більшістю голосів .. Головуючий голосує останнім і ніхто із складу суду не має права утриматися від голосування.

Хто такі запасні присяжні?

Під час судового засідання за участі присяжних у залі суду на відведених їм місцях постійно перебувають запасні присяжні, які стежать за ходом розгляду справи на випадок потреби заміни основних присяжних. До ухвалення вироку вони чи хтось із них можуть бути включені до складу суду у разі неможливості когось з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді ( раптова смерть, хвороба, тощо).

Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу (ч. 10 ст. 387 КПК України).

Чи може інша особа отримати виклик до суду за присяжного?

Так, інша особа може отримати виклик, при цьому розписатись про отримання і вчасно передати присяжному.

Як діяти якщо присяжний не може з'явитись до суду у визначений день і час?

Присяжний зобов'язаний невідкладно повідомити суд про причини, які заважають йому прибути для участі у судовому розгляді справ

Права, обов’язки та гарантії присяжного

Які роль присяжного у судовому засіданні?

Присяжний має право:

1)    просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа (ч.1 ст. 386 КПК України

2)      брати участь у дослідженні всіх

відомостей та доказів;

3)  робити нотатки;

4)      з дозволу головуючого ставити

запитання                            обвинуваченому,

потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;

5)        підписати ухвалене більшістю голосів рішення

6)   викласти окрему думку, якщо не погоджується з думкою більшості суддів.

Які обов'язки присяжного у судовому засіданні?

Присяжний зобов’язаний:

1)правдиво відповідати на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості його про обставини справи , а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;

2)додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;

3)    не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;

4)       не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;

5)          не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;

6)    не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків (ч. 2 ст. 386 КПК).

7)       підписати ухвалене більшістю голосів рішення

8)  викласти окрему думку, якщо не погоджується з думкою більшості суддів

Чи зберігається на час виконання обовязку присяжного в суді заробітна плата за основним місцем роботи?

Так, під час виконання обов’язків присяжним у суді за ним зберігається заробітна плата за основним місцем роботи.

Чи зберігаються пільги за основним місцем роботи під час виконання обов'язків у суді?

Так, під час виконання обов’язків присяжним у суді за ним зберігаються всі гарантії та пільги за місцем основної роботи (ч. 2 ст. 68 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»)

Чи може присяжний бути звільнений з основного місця роботи під час виконання обов'язків у суді?

Звільнення з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається (ч. 2 ст. 68 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Чи може роботодавець не відпускати присяжного на судові засідання?

Згідно з ч. 4 ст. 385 КПК на підставі виклику роботодавець зобов’язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків по здійсненню правосуддя. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду.

Чи зараховується у трудовий стаж за місцем роботи час виконання обов'язків у суді?

За присяжним на час виконання обов'язку у суді зберігаються всі гарантії та пільги й такий час зараховується до всіх видів трудового стажу (ч. 3 ст. 67 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Чи наділений присяжний такими ж гарантіями, що і суддя?

На час виконання присяжними обов'язків по здійсненню правосуддя на них поширюються установлені законом гарантії незалежності і недоторканості суддів.

Хто повідомляє роботодавця про виклик працівника до суду в якості присяжного?

Суд надсилає присяжному письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя разом з письмовим повідомленням для роботодавця про залучення особи як присяжного.

Чи повинен присяжний повідомляти про тривалий виїзд за кордон?

Так, у разі виїзду за кордон на тривалий час або постійне місце проживання присяжний зобов'язаний повідомити про це суд. І за таких підстав може написати Заяву про вихід із числа присяжних.

Чи може присяжний обрати за бажанням участь у конкретному судочинстві (цивільному чи

Не може, оскільки присяжний по кожній справі визначається автоматизованою системою

кримінальному)?

документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

Чи має право присяжний знайомитись із матеріалами справи та досліджувати докази до судового засідання?

Так, присяжний має право знайомитись із матеріалами справи та досліджувати докази до судового засідання (ст. 386 КПК України).

Чи може присяжний поза судовим засіданням збирати відомості по справі та розголошувати інформацію?

Присяжному заборонено поза судовим засіданням збирати відомості по справі та розголошувати отриману по справі інформацію (п.5 ч.2 ст. 386КПК України).

Чи може присяжний самостійно заявити про неможливість участі у судовому засіданні?

Так, присяжний має таке право і може заявити про неможливість участі у судовому розгляді, вказавши на причини або взяти самовідвід.

Чи може присяжний, який досяг 65- річного віку, продовжувати виконувати обов'язки у суді ?

При досягненні діючим присяжним 65-річного віку він/вона увільняється від подальших обов'язків,але має завершити справу, у розгляді якої брав/брала участь..

Чи має право присяжний під час судового розгляду ставити питання?

Так, присяжний має право з дозволу головуючого ставити запитання учасникам судового провадженян (обвинуваченому, потерпілим, свідкам, експертам, іншим особам, яких допитують) (п.3 ч. 1 ст. 386 КПК України).

Як повинен діяти присяжний, у разі нерозуміння норм закону, які застосовуються або змісту документів, які мають значення по справі?

Присяжний має право попросити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню при вирішенні питань, юридичні терміни та поняття, зміст оприлюднених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачують особу (п.4 ч.1 ст. 386 КПК України).

Чи може присяжний записувати інформацію судового процесу?

Так, присяжний має право робити нотатки під час судового засідання (п.2 ч. 1 ст. 386 КПК України).

Чи може присяжний виходити під час судового засідання?

Присяжний зобов'язаний не відлучатися із залу судового засідання під час

судового розгляду (п.3 ч. 2 ст. 386КПК України).

Чи може присяжний спілкуватись із учасниками процесу?

Ні, не може.Прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому законом (в межах судового процесу) (ст. 389 КПК України).

Якщо присяжний через свої релігійні переконання не може приймати участь у розгляді певної справи?

Особа, яка була включена досписку присяжних, але через свої релігійні переконання не може приймати участь у здісненні правосуддя, повинна до початку виконання обов’язків присяжного подати відповідну заяву до суду. Голова суду приймає рішення про увільнення такої особи від виконання обов’язків присяжного.

Вихід із присяжних

Якщо у присяжного з'явились

Хто і в яких випадках може увільнити особу від виконання обов'язків присяжного?

Голова суду може увільнити:

1)      особу, яка перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім'ї похилого віку;

2)     керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;

3)         особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;

4)    іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.

5)           якщо зявилися обставини, які унеможливлюють відповідно до ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» бути

присяжним (наприклад, захворів на хронічну психічну хоробу)?

Чи можливо відмовитись і вийти із списку присяжних, затверджених міською (обласною, районною) радою?

Так, присяжний має можливість за певних обставин вийти із числа присяжних.

Куди звертатись присяжному у разі необхідності виходу зі складу присяжних?

Присяжний звертається із Заявою до суду або територіального управління ДСА із прохання виключити його із списку присяжних з обов'язковим зазначенням причини такої необхідності.

Якщо декілька присяжних вийшли зі складу присяжних або були увільнені за неможливості бути присяжним, чи можливо іншій особі подати Заяву для включення її до списку присяжних?

Список присяжних затверджується на три роки і переглядається у разі необхідності заміни осіб, які вибули — до прикладу, через виїзд за кордон, хворобу чи декрет. Тому у разі необхідності можливо додаткове включення присяжних до існуючого списку..

Який порядок увільнення присяжного від обов'язків у разі перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами?

Особу, яка перебуває у відпустці у зв'язку із вагітністю та пологами увільняють від виконання обов'язків присяжного за її заявою, поданою до початку виконання цих обов'язків.

Який порядок увільнення присяжного від обов'язків внаслідок відводу?

Увільнення від виконання обов'язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.

Винагорода присяжного

Хто здійснює оплату зайнятості присяжного у суді?

Виплата винагороди здійснюється на підставі письмової заяви присяжного відповідним територіальним управлінням ДСА за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя.

На підставі чого визначається розмір винагороди присяжного?

На підставі табелю обліку робочого часу присяжного, що складається

секретарем судового засідання за відповідний місяць, в якому відбувався розгляд справи за участю присяжного. Ця інформація направляєтся в ДСА, де відбувається розрахунок винагороди.

Чи можливі додаткові доплати присяжному до винагороди за участь у судових засіданнях?

Так, додатково присяжному можливе відшкодування витрат на проїзд до суду, наймання житла/перебування в готелі, а також виплата добових ( ст. 68 Закону

України «Про судоустрій та статус суддів» )

Чи впливає отримання присяжним винагороди за участь у судових засіданнях на його/її на статус безробітного?

Факт перебування особи у статусі присяжного не є підставою для припинення їй виплати допомоги по безробіттю. Водночас, період отримання винагороди (відшкодування витрат, виплати добових) за виконання присяжними обов’язків у суді, у розумінні Закону України «Про зайнятість населення», може вважатися періодом зайнятості, на час якого особі припиняється реєстрація як безробітної та особа втрачає право на допомогу по безробіттю. (Роз'яснення Мінсоцполітики від 05.12.2018).

Чи зараховується в табель години за ознайомлення присяжного з матеріалами справи?

Так до загальної кількості годин зараховується й ознайомлення присяжного із матеріалами справи (в табель секретар вносить години).

Який порядок отримання винагороди присяжним?

Наказом Державної судової адміністрації від 5.10.2016 року №198 затверджено Порядок виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов'язків у суді (Додаток 3 до звіту).

Який розмір винагороди присяжного?

Виплата винагороди присяжному нараховується, виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку визначеному ДСА ( (ч.1 ст. 68 ЗУ «Про судоустрій та статус

суддів»). Табель обліку робочого часу веде секретар судового засідання.

Відповідальність присяжних

Чи підлягає відповідальності присяжний у разі неявки на судове засідання без поважних причин?

Неявка присяжного за викликом до суду без поважних причин і не повідомлення вчасно про них є проявом неповагиа до суду, що відповідно до ст. 185-3 КУАП карається штрафом у розмірі від п'ятидесяти до ста п'ятидесяти неоподаткованих мінімумів громадян.

Чи може усунутий під час судового розгляду кримінального провадження присяжний бути усунутий від подальшої участі?

Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних (тобто двома професійними суддями і одним «неупередженим» присяжним) (ст. 390 КПК України).

За яких обставин присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді?

Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді у разі невиконання присяжним обов’язків та за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість (ст. 390 КПК України).

За яких обставин присяжному може бути заявлено відвід?

Кожному з присяжних учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених Кримінально процесуальним кодексом України. Зокрема, якщо присяжний брав участь у справі як свідок, перекладач, експерт, або якщо він або його родичі зацікавлені в результаті розгляду тощо.

Заповнення декларації

Чому присяжний зобов'язаний заповнювати е-декларацію?

Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-

VII особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті З цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Як правильно заповнити електронну декларацію?

На офіційному веб-сайті НАЗК є роз'яснення щодо заповнення електронних декларацій та навчальне відео із заповнення декларацій у системі "Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" або звернутись до Державної фіскальної служби. Режим доступу: Ьїїпв://па7к.20у.иа/г07уавпеппуа-б1уа- виЬуекїіу-бекІагиуаппуа

Чи має значення в якому банку вікдрито рахунок для отримання виплати за участь у судовому засіданні?

Це не має значення, але рекомендується відкриття рахунку в Приватбанку або Ощадбанку, оскільки в подальшому потрібно отримати електронний цифровий підпис для е- декларування, а це спростить присяжному процедуру його отримання.

Що необхідно для заповнення електронної декларації?

Перш за все необхідно, завчасно отримати електронно-цифровий підпис для заповнення в подальшому Е- декларації і уважно ознайомитися із відповідним роз'ясненням на веб-сайті НАЗК щодо заповнення електронних декларацій.

Чи підлягає відповідальності присяжний за не заповнення електронної декларації?

Так.Порушення вимог фінансового контролю, умисне не декларування або декларування недостовірної інформації є корупційними правопорушеннями, за які передбачено адміністративну та

кримінальну відповідальність.

Які наслідки порушення вимог до заповнення електронної декларації присяжним?

Наслідки порушення вимог фінансового контролю передбачені у статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а декларування недостовірної інформації або умисне неподання декларації суб'єктом декларування - у статті 366-1 Кримінального кодексу України.

Санкції за ст. 176-2 КУпАП: штраф від 50 (850 грн.) до 2500 (42500 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та/або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 (185 300 грн.) до 250 (463 250 грн.) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Якщо ж такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, то настає кримінальна відповідальність за ст. 366-1 КК, санкції такі: штраф від 2500 (42500 грн.) до 3000 (51000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб до 30.06.2019 року склаадє 1853 грн.

ДОДАТОК 1

Суд розглядає в порядку окремого цивільного провадження (за участю ______________ одного судді і двох присяжних) справи про:____________

ст. 36 ЦК України

Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи

ст. 36 ЦК України

Визнання фізичної особи недієздатною

ст. 38 ЦК України

Поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена

ст. 43 ЦК України

Визнання фізичної особи безвісно відсутньою

ст. 46 ЦК України

Оголошення фізичної особи померлою

Глава 18 Сімейного кодексу України

Усиновлення

си. 14 Закону «Про

Надання особі психіатричної допомоги в

психіатричну допомогу»

примусовому порядку.

ст. 11 Закону «Про

Примусова

протидію захворюванню на туберкульоз»

госпіталізація до протитуберкульозного закладу

ДОДАТОК 2

Злочини, за які передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі і
можливе залучення присяжних у судовому розгляді
(кримінальне провадження)

КК України

Склад злочину

ч.3 ст. 110

Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України

ст. 112

Посягання на життя державного чи громадського діяча

ч.2 ст. 115

Умисне вбивство

ч.3 ст. 258

Терористичний акт

ч.3 ст. 321-1

Фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів

ст. 348

Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця

ст. 348-1

Посягання на життя журналіста

ст. 379

Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя (

ст. 400

Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги

ч.5 ст. 404

Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків

ч.2 ст. 438

Порушення законів та звичаїв війни

ч.2 ст. 439

Застосування зброї масового знищення

ч.1 ст. 442

Геноцид

ст. 443

Посягання на життя представника іноземної держави

ч. 4 ст. 447

Найманство

ДОДАТОК 3

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державної судової адміністрації України 05 жовтня 2016 року N 198

Порядок виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов'язків у суді

1.   Цей Порядок визначає процедуру нарахування, виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному відповідно до статті 68 Закону України від 2 червня 2016 року N 1402-УШ "Про судоустрій і статус суддів".

2.   Присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу:

у 2016 році в порядку, визначеному положеннями Закону України від 07.07.2010 N 2453^ "Про судоустрій і статус суддів" (зі змінами);

з 2017 року в порядку, визначеному частиною третьою статті 135 Закону України від 02.06.2016 N 1402- VIII "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням пункту 24 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

3.   Виплата винагороди присяжному за час виконання ним обов'язків у суді здійснюється відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя на підставі письмової заяви присяжного.

До заяви присяжний додає копії паспорта громадянина України та облікової картки платника податків. Перерахування коштів здійснюється на відкритий банком рахунок, вказаний у заяві присяжного.

4.   Територіальне управління Державної судової адміністрації України не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви присяжного звертається до відповідного суду для отримання підтвердження виконання присяжним обов'язків у суді.

5.   Суд не пізніше трьох робочих днів з дня отримання звернення територіального управління Державної судової адміністрації України надає територіальному управлінню Державної судової адміністрації України довідку, підписану головуючим суддею у справі за участю присяжного, про виконання/невиконання присяжним обов'язків у суді із зазначенням фактично відпрацьованого часу на підставі табелю обліку робочого часу.

Табель обліку робочого часу присяжного складається секретарем судового засідання на підставі відомостей журналу судового засідання за відповідний місяць, в якому відбувався розгляд справи за участю присяжного.

Суд щоквартально, до 20 числа, що настає за кварталом, надає відповідному територіальному управлінню Державної судової адміністрації України узагальнену інформацію щодо розгляду справ за участю присяжних, в якій вказує номер справи, прізвище, ім'я, по батькові присяжного, дати проведення судових засідань із зазначенням фактично відпрацьованого присяжним часу.

6.   Територіальне управління Державної судової адміністрації України протягом п'яти робочих днів після отримання від суду підтвердження виконання присяжним обов'язків у суді здійснює перерахування коштів на користь присяжного через відповідні органи Державної казначейської служби України в разі наявності кошторисних призначень та відкритих асигнувань з відрахуванням податків і зборів відповідно до законодавства.

8. Відшкодування витрат на проїзд і наймання житла, виплата добових присяжному провадяться відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Начальник юридичного управління Є. Пристрома

-■ • • • 00 • • • • • Питання та відповіді були складені на підставі таких матеріалів:

1.   Опрацювання законодавчої бази, яка регулює порядок добору та діяльності присяжних у суді -Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністартивні правопорушення, Закон України «Про судоустрій та статус суддів», Закон України «Про запобігання корупції», Наказ ДСАУ №198 від 05.10.2016. Про затвердження Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов'язків у суді, Роз'яснення Мінсоцполітики від 07.07.2018.

2.   Аналіз рекомендацій та звітів робочих груп з розробки плану дій, спрямованих на покращення процесу залучення громадян в якості присяжних при відправленні правосуддя (Київ, Львів на протязі 2017-2018 р.)

3.   Аналіз публікацій та рекомендацій, які висвітлені в ЗМІ та інтернет-ресурсах щодо інституту суду присяжних (проблеми та аспекти їх вирішення).

4.   Зустріч та бесіда із заступником начальника юридичного відділу та юристами Чернівецької міської ради, які здійснюють добір присяжних для судів м. Чернівці.

5.    Зустріч та бесіда із відповідальними особами Територіального управління ДСА в Чернівецькій області, які здійснюють функції по добору присяжних, виплат та інших обов'язків, пов'язаним із судом присяжних.

6.    Зустріч та бесіда із Головами та суддями Шевченківського районного суду м. Чернівці, Першотравневого районного суду м. Чернівці, Садгірського районного суду м. Чернівці, а також із керівниками апарату та відповідальними особа, які виконують обов'язки та безпосередньо надають допомогу присяжним, як в м. Чернівці так і в Чернівецькій області (Глибоцький районний суд, Хотинський районний суд та Сторожинецький районний суд).

7.   Зустріч та бесіда із адвокатами Чернівецької області, які безпосередньо брали участь у судових засіданнях, де були присяжні.

8.   Зустріч із представником обласного Центру зайнятості в Чернівецькій області,

який безпосередньо давав відповідь присяжному з приводу його статусу безробітного під час виконання обов'язків у якості присяжного.

9.   Проведення анкетування пересічних громадян, які б хотіли бути присяжними і які питання у них виникають. (за допомогою студентів юридичного факультету Чернівецького національного університету).

10.            Проведено Методичний семінар на кафедрі кримінального права і криміналістики на тему «Суд присяжних: створення, проблеми та перспективи», на якому науково-педагогічний колектив обговорював питання, які стосуються присяжних.

11.            Зустріч із прокурорами Чернівецької обласної прокуратири, місцевих прокуратур та бесіда з проблем інституту присяжних.

12.   Зустріч із діючими присяжними судів Чернівецької області та м. Чернівці та опитування їх щодо найбільш проблематичних питань, які виникають під час виконання ними обов'язків у якості присяжних.